Середа
19.12.2018
12:24
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Блог учителя
української мови та літератури

  Матіос Наталії Олексіївни
Головна Реєстрація Вхід
Досвід роботи »
Меню 

Календар України
Народна мудрість

Відомі люди про мову

Погода
Погода в Україні Погода в Україні Погода в Україні

Міні-чат
200

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 31

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Не в кількості знань полягає освіта, а в повному розумінні
й майстерному застосуванні в житті всього того, що знаєш.
Фрідріх  Дістерверг
 
Актуальність досвіду

Сучасне суспільство зацікавлене в людях, які вміють творчо мислити, котрі прагнуть до самореалізації, саморозвитку, відповідальності. Мої спостереження свідчать про те, що випускники, володіючи навчальними уміннями й навичками, недостатньо підготовлені до взаємодії з соціальним середовищем, що змінюється, не впевнені в власних силах.  Прагнення молоді до самовизначення потребують педагогічної підтримки для визначення свого місця в системі соціально-професійних стосунків. Колектив школи об’єднує педагогічна ідея – від творчого вчителя до творчості учнів. Все більше і більше  переконуюся в тому, що ближче  наближається будь-яка наука до своїх фундаментальних основ, то більше в ній граматики. Впевнена, що освіта має бути орієнтована на виховання  лексичного мислення. 

 Високий рівень  мовної грамотності гарантує учневі: вміння застосовувати  лексичні знання при розв’язуванні практичних життєвих задач; оволодіння  мовленнєвими методами, що забезпечить успішне вивчення профільних предметів – історії, правознавства, етики, естетики у середніх та старших класах; застосування мовленнєвих знань у майбутній професійній діяльності, у побуті. Саме це й зумовило мене на вибір  проблеми «Формування мовленнєвої грамотності учнів та підвищення рівня комунікативної компетенції особистості на уроках та в позаурочний час».  Як вчитель-практик, я постійно стикаюся з цією проблемою. Визначила для себе декілька пріоритетів. які вважаю чинниками, що впливають на розв’язання зазначеної проблеми. А саме: неузгодженість програм початкової та середньої ланок з української мови, методики навчання, змісту, вимог до учнів; недостатня сформованість навичок самостійної пошукової активності; орієнтація батьків на навчання їхніх дітей у вузах суспільно-гуманітарного напрямку (особливо юридичний). Пошук шляхів розв’язання зазначених проблем і став провідною ідеєю мого досвіду.

Основна мета досвіду полягає в тому, щоб сформувати в учнів уміння бачити й застосовувати в реальному житті мовну свідомість і самосвідомість, навчити учнів ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті різні проблеми, відчувати особливості міжособистісного спілкування.
Інноваційність досвіду. Формування  мовленнєвої грамотності здійснюю як об’єднання активних методів навчання на різних етапах уроку української мови та літератури так і різноманітних форм оцінювання та самооцінювання навчальних досягнень учнів, підбору різного виду мовленнєвих завдань.
Практичне значення досвіду полягає в тому, що ефективне формування  мовленнєвої грамотності учнів забезпечується шляхом поєднання традиційних і нетрадиційних методів навчання (додаток 1).
Теоретичним, нормативним забезпеченням є головні положення щодо розвитку середньої освіти в Україні,  викладені в законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Державному стандарті середньої  загальної  освіти.
Під мовленнєвою грамотністю розуміється здатність людини висловлювати  добре обґрунтовані думки,  судження та використовувати культуру мови таким чином, щоб задовольняти сьогоденні та майбутні потреби, властиві творчому, зацікавленому та мислячому громадянину. У навчальному посібнику «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» за загальною редакцією В. О. Огнев’юка, заступника міністра освіти і науки України, доктора філософських наук сказано, що розвиток мовлення, мислення і поведінка особистості разом утворюють осердя, навколо якого об’єднуються знання, вміння, навички і стають константами діяльності суб’єкта як неповторної індивідуальності спрямованими на уточнення, поглиблення і розвиток сенсорних умінь школярів, за допомогою яких вони  успішно орієнтуватимуться у навколишньому середовищі». Мовленнєва грамотність   складається з  мовленнєвої компетентності, вона є її основою. Виділяю три рівні  мовленнєвої  компетентності (додаток 2). 
Перший рівень – репродуктивний метод: здатність виконувати завдання за зразком, спроможність відтворити  мовленнєві конструкції.
Другий рівень – учень здатний самостійно здійснювати основні види діяльності, застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситуаціях.
Третій рівень – оригінальний, раціональний  підходи, узагальненняУчень уміє застосовувати знання для виконання творчих завдань, його навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Усі умовно виділені рівні  мовленнєвої компетентності  учнів є взаємопов’язаними – кожен попередній ступінь є фундаментом для подальших. Неможливо змінити будь-кого, передаючи йому  готовий досвід. Але можна створити атмосферу на уроках української мови та літератури, яка б сприяла розвитку дитини. Різнобічна підготовка, спрямована на формування  мовної грамотності на уроці, забезпечить конкурентоспроможність випускників школи  (див. матеріали з досвіду роботи: розробки уроків).
Для досягнення першого рівня сформованості  мовленнєвої компетентності пропоную традиційні  навчальні завдання.  Основою  мовленнєвої грамотності є здатність оперувати  мовними вміннями, доведеними до автоматизму: коли учень не замислюється сформулювати правило, може відтворити за зразком певну операцію, дію. З допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Тому на уроці використовую прийом «опорний сигнал» і користуюся ним доти, доки учень не почне застосовувати правило без опори на нього. Крім того, при формулюванні завдань на перевірку знань ставлю такі запитання: пояснити сутність поняття, виконати перевірку, оцінити результат.  На розуміння завдань практичного змісту привчаю учнів наводити свої приклади, пояснювати хід думок, встановлювати зв’язки чи  залежності, робити короткі записи, схеми, ілюстрації.
 Другий рівень формується за  допомогою  наведення окремих власних прикладів на підтвердження певних думок. Учень досить добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази з власною аргументацією (додаток 3). З метою розвитку творчих здібностей учні складають самостійно  діалоги до окремих тем. Використовую метод випереджуючого навчання,  вчу дітей висловлювати судження, що базуються на використанні прислів’їв, приказок, афоризмів та фразеологізмів (додаток 4). Сучасна людина повинна володіти гнучкістю мислення, варіативністю в підході до розв’язування різних проблем. Їх можна виробити, навчаючи учнів розв’язувати одне і те саме завдання різними способами, а особливо прагнути до лаконізму в досягненні комунікативної мети. Це, як правило, етап формування  вмінь (закріплення в нових умовах), тому вчу учнів класифікувати подані вправи, прогнозувати наступні дії та передбачати їх наслідки, описувати оціночні характеристики, робити прикидку кінцевого результату.
Для досягнення третього рівня сформованості  мовленнєвої компетентності розробляю складніші завдання, які формують в учнів уміння формулювати й записувати остаточні результати розв’язання поставленої проблеми. Хочу зазначити, що завдань, які формують зазначені вище вміння, у підручниках обмаль. Тому доводиться звертатись до Інтернету або складати самій.  Такі завдання вимагають для  розв’язання не тільки міцних навичок, а й розвитку критичного мислення (інтуїції, логічного мислення). Внаслідок цього я на уроках систематично  пропоную учням скласти глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самостійно визначивши проблему для обговорення), демонструючи вміння уважно й доброзичливо вислуховувати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально формулювати свою думку, добирати цікаві, влучні, дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й з власного досвіду, зіставляти різні погляди на той самий предмет, додержуватися правил поведінки та мовленнєвого етикету в розмові (додаток 5). Одним із визначальних чинників рівня сформованості мовленнєвої грамотності є розвиненість мотиваційної сфери учнів. Прикладом мотивації є використання цікавих вдалих прикладів. Враховуючи дефіцит навчального часу, дотримуюся таких вимог: завдання  не повинно бути громіздким (його розв’язання в класі має займати не більше 5-7 хвилин), виняток складають уроки  монологічного мовлення, деталі мають бути підготовлені на дошці (чи у презентації) заздалегідь.
Суттєвою умовою формування  мовленнєвої грамотності є вироблення вмінь самостійної діяльності учнів. Частину уроку виділяю на навчання дітей прийомів самостійної роботи та прийомів самоконтролю. Для формування стійких навичок при вивченні окремих тем застосовую прийом «Запрошення на острів власних думок»багатоваріантні різнорівневі однотипні вправи. Роботу в групах проводжу в усіх класах, найбільше  і систематично в 7-11 класах. На цей час в учнів сформовані навички брати на себе відповідальність, бути активними у прийнятті рішень, відстоювати свої думки. Тривалий досвід використання групових методів на уроках  української мови та літератури, дозволяє зробити мені висновок, що для того, щоб діяльність груп була більш ефективною, потрібно навчити учня співпрацювати у групі (додаток 6). Головне для мене, щоб учні протягом роботи у групах відчували своє «Я». Великого значення надаю аналізу  контрольної роботи. У нашій школі стало традицією проводити моніторингове дослідження якості навчальних досягнень учнів 5-11 класів членами методичного об’єднання вчителів навчальних дисциплін гуманітарного циклу. Дослідження будується на основі аналізу допущених учнями помилок у роботах. Вчителям, які ведуть заняття у 5-11 класах, члени нашого методичного об’єднання дають методичні рекомендації щодо покращення рівня знань учнів з  української мови та літератури та інших предметів (додаток 7). Розпізнання прийомів формування мовленнєвої грамотності на різних етапах уроків словесності проводжу через різні прийоми та види діяльності відповідно до зазначеної мети (додаток 8).
Результатами моєї педагогічної діяльності за три роки є 100% успішність і зростаючий відсоток знань учнів з української мови та літератури, підвищення рівня загального культурного розвитку, підвищення рівня розвитку таких процесів мислення, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, а також спільне творення особистості в колективній навчальній діяльності. Зважаючи на роль вчителя у формуванні  мовленнєвої грамотності учня  розробила програму спеціального курсу для учнів 7 класу «Фольклор», методичні рекомендації для вчителів української мови та літератури «Використання різних видів диктантів на уроках української мови в 9 класі» (див. матеріали з досвіду роботи). Перспективність досвіду полягає у широкому впровадженні його на рівні школи, району, що свідчить про його актуальність: відкриті уроки для вчителів  української мови району (щорічно), виступи на районній конференції (2011р., 2012р., 2013р.), проведення майстер-класу «Забезпечення мовленнєвої  грамотності учнів на уроках української мови та літератури» (2013 р.). Я досягла того, що мої учні на уроках ставлять масу додаткових запитань, які виходять за рамки об’єму необхідних знань, зазначених у програмі. Щорічно зростає кількість учнів, які беруть участь у різних конкурсах, змаганнях.  Запроваджуючи систему формування мовленнєвої грамотності учнів, зіткнулася з проблемами. У вищевикладеному матеріалі проілюстровано підходи до розв’язання окремих з них. Однак, актуальним для мене лишилося запитання про те, яким чином подолати зниження мовленнєвої грамотності учнів у середніх та старших  класах. Вважаю, що необхідна ширша  популяризація мовної грамотності і на державному рівні, а також узгодженість  програм початкової та середньої ланок, вимог до учнів. Я твердо переконана, що рівень сформованості  мовної грамотності визначається вмінням учнів відстоювати свою думку, аргументувати власні судження, виправдати обраний шлях думки, рецензувати відповідь.
Народна мудрість

Вхід на сайт

Нові коментарі

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук

Афоризми

Календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Що Ви знаєте про блог?

Корисні посилання
  • Міністерство освіти і науки України
  • Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації
  • Відділ освіти Путильської районної державної адміністрації
  • Районний методичний кабінет
  • Школа, в якій працюю: Дихтинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів
  • «Педрада» - портал освітян України