Понеділок
23.04.2018
04:49
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Блог учителя
української мови та літератури

  Матіос Наталії Олексіївни
Головна Реєстрація Вхід
Методична робота »
Меню 

Календар України
Народна мудрість

Відомі люди про мову

Погода
Погода в Україні Погода в Україні Погода в Україні

Міні-чат
200

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 31

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Методичні рекомендації щодо використання різних видів диктантів на уроках української мови у 9 класі
Диктант як знаряддя праці вчителя-словесника
Як парость виноградної лози,
плекайте мову.
Пильно й ненастанно
політь бур’ян.
Чистіша від сльози
 вона хай буде…
М. Рильський

Українська мова є державною мовою України, яка для більшості її громадян одночасно є рідною, мовою українського народу, який творив її впродовж багатьох тисячоліть. Вона є багатою, мелодійною, довершеною, гідною того, щоб нею пишатися. Рідна мова єднає сучасні покоління з попередніми й прийдешніми в єдине нерозривне ціле. Вона неоціненна  національна святиня, скарбниця духовних надбань народу, запорука її подальшого культурного прогресу.

Досконало вивчаючи рідну мову в школі,  виростають національно свідомі, духовно багаті мовні особистості, які володіють вміннями й навичками вільно, комунікативно вправно користуватися засобами мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності.
Важко переоцінити роль диктантів у засвоєнні  учнями орфографічних і граматичних норм літературної  мови , у формуванні в них уміння зв’язного мовлення, набуття стійких орфографічних та пунктуаційних навичок.
Зв’язний характер, сюжетність і закінченість, виховний потенціал, можливість донести стилістичні особливості, авторські індивідуальності обов’язково передбачають диктанти. Саме в них найповніше реалізовується комунікативна, пізнавальна та художня функції мови. Адже мова вивчається і як мистецтво слова, і як художньо-публіцистичне вираження духовного життя та світосприйняття народу. Тексти диктантів пов’язані з відродженням  духовності українського народу (В.Скуратівський, О.Воропай, Г. Маковій, П. Чубинський), з історією українців (Д.Яворницький, М. Грушевський, А. Кащенко, В.Малик), з народною педагогікою (В.Сухомлинський).  Часто диктантами виступають уривки з творів відомих українських та світових класиків літератури, науково- популярні статті. Тексти диктантів підбираються з урахуванням  таких критеріїв: відповідність тексту мовній змістовій лінії; відповідність соціокультурній змістовій лінії; відповідність календарно-природничим  і професійно- виробничим темам. Текст диктанту  обов’язково відображає рівень розвитку сучасної української літературної мови, її жанрово-стильову  диференціацію, синтаксичну ускладненість та гнучкість, лексичну повноту  й багатство стилістичних засобів, граматичну усталеність, стан орфоепічної, граматичної та стилістичної унормованості.
Використання  на уроках української мови диктантів сприяє ефективнішому засвоєнню вивченого, виробленню стійких умінь і навичок застосовувати їх на практиці, розвитку свідомого ставлення до праці, самостійного творчого мислення.
Найбільш дієвими  видами диктантів для учнів 9 класу вважаю навчальні, тренувальні та контрольні диктанти. Серед навчальних і тренувальних диктантів пропоную вибіркові, попереджувальні, пояснювальні, коментовані, диктанти з обґрунтуванням, диктанти «Перевір себе», словникові, взаємоперевірки, творчі, вільні, відтворені, зорово – слухові, вибірково – розподільні, диктанти – переклади.
Різні типи диктантів складаються з окремих слів, словосполучень, речень, нерідко об’єднаних однією темою, та зв’язних текстів. Перевага надається зв’язним текстам, оскільки навчальна інтерпретація  самого поняття зв’язності дає можливість організувати роботу з текстом більш широко й різноманітно. Тексти диктантів слід підбирати таким чином, щоб закріпити новий матеріал  і повторити раніше вивчений, тобто, слід дотримуватись системного повторення орфографії і пунктуації.
За допомогою словникових диктантів , де слова чи словосполучення підбираються на певну орфограму, можна швидко повторити правила. Щоб такий вид роботи був цікавішим, його можна перетворити на «Вправу з ключем». Наприклад, повторюючи тему «Апостроф», для самоперевірки даю учням завдання записати подані слова у дві колонки:
1)    Ті, що пишуться з апострофом;
2)    Ті, що пишуться без апострофа.
Дев…ятсот, серм…яга, хутор…янин, зв…язок, духм…яне, пор…ядок, бур…ян, без…язикі, тьм…яно, цв…ях, присв…ята, реп…ях, п…ятдесят, з…ясовано, Солов…йов.
Ключ. Із останніх букв прочитати назву вірша В.Сосюри ( «Так ніхто не кохав»).
Коментований диктант – це «думання вголос» під час запису сприйнятого на слух тексту з метою повторення та закріплення  певних правил, вироблення в учнів необхідності коментувати записаний текст та удосконалювати правописні навички. Маючи в класі мультимедійну дошку, після написання коментованого диктанту та при його перевірці з оригіналом, учні перевіряють написане, виправляють допущені помилки, роблять їх аналіз. Це формує вміння  не лише знайти помилку, але й класифікувати її , пригадати правило, сформулювати його. При коментованому диктанті одночасно працює зорова пам’ять, увага, кмітливість, самостійність.
Наприклад, при вивченні теми «Складне речення» можна використати диктант «Чудодійна криниця» ( додаток 1).
Попереджувальний диктант має на меті попередити неправильне виконання учнями завдання, не допустити помилок, повторити певну тему перед виконанням контрольної  роботи. Попередження може бути як усним, так і письмовим. На мультимедійній дошці можуть висвітлюватися таблиці, схеми, правила, що стосуються певної теми. Текст диктанту, висвітлений на дошці, дозволяє звернути увагу на орфограми, розділові знаки, прокоментувати їх, щоб потім грамотно передати на письмі.
Наприклад, підсумовуючи тему «Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між його частинами» пропоную проаналізувати синтаксичну будову тексту та дослідити , які речення переважають в ньому на прикладі диктанту «Жайворонкові пісні» ( додаток 2).
Пояснювальний диктант, порівнюючи з попереджувальним, дещо складніший для дітей. Учні спочатку записують, а потім розбирають, пояснюють орфограми, повторюють відповідні правила. Даний вид роботи вимагає обов’язкової перевірки учнівської роботи з оригіналом, що можлива за наявності проектора чи мультимедійної дошки. Пояснювальні диктанти привчають дітей до самостійності, виховують вміння бачити орфограми  та пунктограми, класифікувати їх, прищеплювати інтерес до перевірки самого себе.
Наприклад, при вивченні теми «Діалог. Розділові знаки при діалозі» можна використати пояснювальний диктант «Казка про Колобка та Собаку Баскервілів» ( додаток 3).
У диктанті з обгрунтуванням учні роблять пояснювальний запис  самостійно. Наприклад, при вивченні теми «Складне речення з різними видами зв’язку» ставиться завдання : списати  речення і довести, що вони належать до складних речень з різними видами зв’язку. Пояснити розділові знаки.
1.  Вставай, милий брате, бо сором нам спати: ми спали століття – доволі вже сну! (В.Чумак)
2.  Нехай серця не знають супокою, хай обганяють мрії часу біг, і наша юність буде хай такою, щоб їй ніхто не заздрити не міг ( В.Симоненко).
3.  Чекаю дня, коли собі скажу : оця строфа нарешті досконала( Л.Костенко).
Під час написання вибіркового диктанту виключено механічний, непродуманий запис, виховується аналітичне мислення, швидка реакція, вміння повністю переключитися на певне завдання, вибирати головне з усього тексту. Наприклад, при вивченні теми «Складне безсполучникове речення» з тексту диктанту  «Прийшла весна весела» пропонується виписати тільки СБР (додаток 4).
Для проведення зорово-слухового диктанту вчитель записує текст диктанту на проектор чи мультимедійну дошку. Протягом кількох хвилин учні читають його мовчки, а після цього текст закривається і школярі записують його під диктовку. Замість повторного читання учні самостійно виправляють помилки, користуючись знову відкритим текстом. Цей вид роботи є актуальним при вивченні розділу «Синтаксис і пунктуація», оскільки активізує увагу, мислення школяра та сприяє кращому засвоєнню вивчених пунктограм. Наприклад, при вивченні теми «Складносурядне речення» пропоную зорово – слуховий диктант «Біліє гречка» ( додаток 5).
Суть вільного  диктанту полягає в тому, що учні, маючи якомога точніше відтворити продиктований текс, все ж передають його дещо вільно, бо диктування здійснюється частинами, які практично неможливо запам’ятати й записати. Цей вид диктанту сприяє підготовці учнів до виконання складних форм письмових робіт. Проведення вільного диктанту спонукає мислити, запам’ятовувати думки, розвивати зв’язне мовлення. Використання мультимедійної дошки під час написання вільного диктанту частинами дає можливість після написання провести самоперевірку, звірившись з оригіналом. Розбираючи текст за частинами та користуючись мультимедійною дошкою, учням легше показати недоліки в їх роботі. Важливо, що в будь – який момент перевірки диктанту вчитель може повернутися з останньої частини до першої. Мультимедійна дошка допомагає під час аналізу відмітити те, наскільки точно передано зміст продиктованого тексту, які допущено відступи від оригіналу. А вчитель відзначає кращі, більш вдалі слова і вирази, яких немає в тексті, стимулює творчість обдарованих дітей. Наприклад, при вивченні теми «Складнопідрядні речення з підрядними означальними» можна використати вільний диктант «Батькове благословення» (додаток 6).
Творчі диктанти допомагають школярам виробити навички з орфографії, пунктуації, розвитку мовлення, поглибити стилістичні знання. Така форма роботи вимагає від учнів підвищеної уваги, ініціативи, творчого мислення, сприяє вихованню культури мовлення, спонукає уявити картини, образи, а це розвиває творчі здібності школярів. Для проведення творчих диктантів рекомендуються тексти, працюючи над якими учні спостерігатимуть співвіднесеність форми і змісту тексту, пояснюватимуть вибір  автором форм і конструкцій, доцільних для даного тексту, практикуватимуться в заміні одних граматичних форм іншими, тренуватимуться у вживанні в тексті необхідної граматичної форми та інше. Наприклад, вивчаючи тему «Складнопідрядне речення» можна використати творчий диктант «У передчутті грози», запропонувавши учням із простих речень перебудувати,  де доцільно, складносурядні та складнопідрядні, а також самостійно домислити закінчення диктанту (додаток 7).
Диктанти-переклади дають можливість зіставляти спільне й відмінне в українській та російській мовах, сприяють засвоєнню правил орфографії і пунктуації. Наприклад, підсумовуючи тему «Складне речення з різними видами зв’язку», можна запропонувати диктант – переклад « Умение сохранять достоинство» ( додаток 8).
Для самодиктантів використовуються тексти, які учні вивчили напам’ять. Домашнім завданням учні мали повторити текст, звернути увагу на орфограми та пунктограми. На уроці вчителем записується лише назва диктанту. А текст учні записують самостійно.
Тексти диктантів «Перевір себе» і взаємоперевірних диктантів більшою мірою насичені орфограмами та пунктограмами, оскільки учні мають можливість консультуватися з учителем. Наприклад, при вивченні теми «Складнопідрядне речення з кількома підрядними» пропоную учням диктант «Лелеки» (додаток 9).
Письмова робота з української мови у вигляді диктанту дає можливість об’єктивно перевірити писемну (орфографічну й пунктуаційну) грамотність учнів. Під час підготовки дев’ятикласників до ДПА слід врахувати певні передумови, що сприятимуть успішному написанню диктанту:
1.  Глибоке, усвідомлене знання норм української мови, закріплених правилами орфографії та пунктуації.
2. Наявність уміння правильно писати та навичок автоматично грамотного письма. Тобто, знання правил мови необхідно трансформувати в уміння застосувати певне правило до конкретної мовної одиниці, а потім закріпити його у схожих мовних одиницях. Гарантію успішного написання диктанту матиме той учень, який володіє цим автоматизмом.
3. Морально-психологічний стан учня, його готовність бути уважним, зібраним, цілеспрямованим, оперативним.
Готуючись до диктанту, слід добре продумати, з якими орфограмами чи пунктограмами можуть виникнути проблеми і як цьому можна запобігти. Якщо учень не добре знає правило, то його слід вивчити, закріпити на багатьох прикладах. Однак трапляється, що учень правила засвоїв, але не впізнає його в певному слові чи реченні. Тоді слід виробити вміння застосовувати правило до конкретного матеріалу тексту, писати більше пояснювальних диктантів, виконувати творчі вправи зі зв’язним текстом, тренуватися у сприйманні тексту на слух, швидкому виділенні орфограми чи пунктограми з мовного потоку. Є й такі учні, які добре знають правила, уміють доречно їх використовувати, але в умовах диктування не встигають зрозуміти орфограму чи пунктограму, визначити й відтворити потрібне правило.
Кожна мовленнєва ситуація потребує відповідного підходу. Але слід завжди пам’ятати, що знання помножені на працьовитість завжди дадуть позитивний результат. Недаремно ж Антуан де Сент-Екзюпері писав, що  успіх – це 1 % таланту від Бога, а  99 %  -  це щоденна клопітка праця.
Народна мудрість

Вхід на сайт

Нові коментарі

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук

Афоризми

Календар
«  Квітень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Що Ви знаєте про блог?

Корисні посилання
  • Міністерство освіти і науки України
  • Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації
  • Відділ освіти Путильської районної державної адміністрації
  • Районний методичний кабінет
  • Школа, в якій працюю: Дихтинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів
  • «Педрада» - портал освітян України