Вплив моральної атмосфери і психологічного клімату батьків на формування особистості дитини

«... Людина не може бути вихована безпосереднім впливом однієї особи, якими б якостями ця особа не володіла»

(А. Макаренко)

Віки та епохи люди ламали голови над таємницями становлення осо­бистості, дивом зростання паростків «я» під нестерпною спекою впливів, моделей, чітко визначених «шляхів виховання» та «способів становлення». У свій час Гельвецій говорив, що люди не народжуються, а стають тими, ким вони є, маючи на увазі величезну роль виховання в процесі становлення особистості. Пригадується також і давньокитайська притча про господаря, який сумував, що сходи на його полі не ростуть, і заходився витягувати їх руками. Так, на його думку, він допомагав їм рости. А сходи врешті зів'яли.

Щось схоже може трапитися і з нашим занадто нетерплячим по­риванням «досягти мети виховання», «виліпити особистість» за обра­зом і подобою своїх уявлень, забуваючи про їх власну природу і час для проростання, становлення, розквіту і усвідомлення.

Тому сьогодні ми поговоримо про вплив моральної атмосфери і психологічного клімату батьків на формування особистості дитини.

Наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, а погане виховання – це наше майбутнє горе, наша провина перед іншими, перед країною. Не думайте, що виховуєте дити­ну тільки тоді, коли з нею розмовляєте, навчаєте її, або ж наказуєте. Ні! Ви виховуєте постійно, навіть тоді, коли вас нема вдома. Адже, як ви одягаєтесь, як розмовляєте з іншими людьми, що говорите про інших, як і з чого радієте чи сумуєте, як ведете себе з друзями чи ворогами... – все це має для дитини велике значення.

Запитання для обговорення.

1. Яку роль відіграє особистий приклад батьків у формуванні мо­ральних підвалин дітей? Наведіть приклади з особистої практики.

2. Що заважає у досягненні позитивного результату у вихованні дітей?

3. У чому, на вашу думку, полягає моральне виховання дитини в сім'ї?

4. Що, на ваш погляд, краще виховує: довір'я чи суворий конт­роль? Підкріпіть відповідь прикладами з життя.

5. Чи помічаєте ви ознаки егоїзму у власних дітей? Яких заходів вживаєте для їх викорінення?

6. Які шляхи та засоби виховання дітей ви запропонували б? Як виховати у дітей доброту, людяність, співпереживання?

7. Що спричиняє до появи у дітей неуважності, байдужості, чер­ствості, егоїзму? Як цьому запобігти?

8. Чим ви керуєтесь у вихованні дітей: почуттям чи розумом?

9. Як ви привчаєте дітей до систематичної побутової праці?

10. Як застосовуєте методи заохочення і покарання в стимулюванні навчання дітей?

11. Чи існує у вашій сім'ї практика покарання? Наскільки вона ефективна?

12. Скільки часу сидить ваша дитина біля телевізора, які передачі дивиться?

Педагогічні задачі і завдання.

1. Якось на пустищі біля збудованої недавно крамниці підлітки гралися в «ножика». Хто програє, повинен їсти землю. Хлопчик, який опинився у такій ситуації, відмовився виконати умови гри. Тоді інші старші хлопці зв'язали його, набили рот землею і залишили одного, Надворі швидко стемніло, пішов дощ, стало холодно, але ніхто з хлопців не з'явився на допомогу. Зовсім випадково дорослі чоловіки, які поверталися додому, почули стогін і принесли змученого хлопчика додому.

Які причини такої жорстокої поведінки підлітків?

Які саме недоліки сімейного виховання виявилися в цій ситуації? Подумайте, чи здатні ваші діти на жорстокість?

2. Розмова двох хлопчаків:

‑ Ач, п'яний іде!

‑ Що ж, що п'яний! Подумаєш!..

‑ Але й недобре! Ганьба це.

‑ Це чому ж? Виростеш великим, сам будеш пити вино... Усі до­рослі п'ють. Тато каже: «Який же чоловік вина не п'є?!»

Як ви здійснюєте антиалкогольне виховання дітей у сім'ї?

3. Син прийшов зі школи. «Мамо, – радісно кричить він, – я дванадцятку одержав! А Андрійко двійку. Ми йому допомагати будемо. Я також буду».

Ганна Миколаївна сказала: «От ще помічник знайшовся. Будеш іншим допомагати — сам відстанеш. Ти краще старайся, синочку. Першим у класі будеш».

Що в поведінці матері було неправильним?

Які риси характеру розвиває мати в сина?

Що б ви сказали дитині в аналогічній ситуації?

4. «Не докладу, що робити з сином. Він обманює на кожному кроці.

Я можу простити будь-який вчинок, будь-яку витівку, але мені нестерпно боляче усвідомлювати, що брехня стає другою натурою хлопця. У горах кажуть: маленький камінець породжує лавину. Ось так і брехня. Від нечесності ‑ до постійного обману, від великої брехні ‑ до злочину. Це нерідко закономірний шлях. Але я не хочу, щоб мій син став злочинцем. Що ж робити? Як відвернути його обман?»

Що б ви порадили авторці листа?

Назвіть причини, які, на вашу думку, можуть спричинити нечесність підлітка.

Проаналізуйте свою поведінку: чи завжди ви щирі з дітьми? Чи довіряєте їм? А вони вам?

5. «...З самого дитинства мама не довіряла мені роботу. Що б я не робила, вона переробляла потім. Навіть зараз (мені вже 22 роки), вона не довіряє мені самій прати, каже, що я не зможу і тільки зламаю машинку.

Я зовсім не пристосована до життя, росту, ніби парникова рослина, майже нічого не вмію робити. І ви не думайте, що я єдина в сім'ї, нас четверо дівчат, просто я «молодшенька».

Чи існують відмінності щодо виховання старших і молодших дітей?

Проаналізуйте своє ставлення в сім'ї до старших і молодших дітей.

Висловіть свої враження щодо цього листа.

6. «Не прийняли? Так тобі і треба. Балерина! Це з твоєю осанкою, фігурою. Шити краще вчися,» ‑ з неприхованим задоволенням вичитує мати доньку, яка повернулася після невдалої спроби вступити до балетної студії.

Чи правильно реагує на невдачу доньки мати?

Чи може мати розраховувати на співчуття доньки, якщо в неї трапиться неприємність на роботі?

Як повелися б ви, якби у вас у сім'ї склалася подібна ситуація?

           Поради батькам

1.  Перше й безумовне правило – ніякого насилля! Тілесні покарання неприпустимі!
2.  Поважайте гідність дитини.
3.  Подавайте добрі приклади!
4.  Використовуйте кожну вільну хвилину для бесіди з дитиною.
5.  Пам'ятайте, що основні співбесідники для дитини в сім'ї — мама, тато, бабуся або дідусь.
6.  Доручайте старшим дітям якомога більше розмовляти з дитиною у вільний час.
7.  Не забувайте дослівно вживати прислів'я, загадувати загадки.
8.  Стимулюйте дитину згадувати окремі рядки окремих віршів, розповідей...
9.  Кожне незрозуміле слово обов'язково поясніть дитині.
10.  Використовуйте словник.

19 заповідей Марії Монтессорі для батьків

Вважається, що всього чотири педагоги ХХ століття зробили революцію у вихованні. Це американець Джон Дьюї, німець Георг Кершенштейнер, італійка Марія Монтессорі і радянський педагог Антон Макаренко.

Марія Монтессорі сформулювала короткі заповіді-нагадування для батьків. Вони прості, але якщо вдуматися в кожну з них - це багатотомна мудрість в декількох словах.

І якщо хоча б раз на рік перечитувати цей список, і тоді взаємини з дітьми можуть вийти на якісно новий рівень, а дитина виросте більш розвиненою і гармонійною особистістю.

1. Дітей вчить те, що їх оточує.

2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.

3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.

4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.

5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.

6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.

7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.

8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.

9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.

10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.

11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.

12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.

13. Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.

14. Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.

15. Завжди прислухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.

16. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її.

17. Будьте готові допомогти дитині, яка знаходиться в пошуку, і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.

18. Допомагайте дитині освоювати неосвоєне раніше. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю, тишею і любов`ю.

19. У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй краще, що є у вас самих.

Батьки і діти (Надія Красоткіна)

Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це — сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти...
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда і без печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває
Й запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка не має меж!