Зміст навчального матеріалу та
вимоги до навчальних досягнень учнів
7 клас
К-сть год.
|
Дата
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів
|
1
|
|
ВСТУП
Український фольклор як складник традиційної української культури
Предмет курсу. Фольклор як вид мистецтва. Український фольклор – важливий складник традиційної народної культури. Визначення термінів фольклор, дитячий фольклор.
Творці фольклору – безіменні народні співці, казкарі, оповідачі.
Значення усної народної творчості.
|
Знати визначення термінів фольклор, дитячий фольклор; розуміти й характеризувати особливості фольклору – усність творення й побутування, поширення, колективність, імпровізація й традиційність, національна самобутність; доводити значення усної народної творчості – пізнавальне, виховне, естетичне;
|
1
|
|
Історія збирання й дослідження українського дитячого фольклору
Фольклористика – наука про усну народну творчість.
Фольклористична робота М.Максимовича, П.Чубинського, А.Метлинського, П.Іванова, В.Милорадовича. К. Квітки .
|
Знати, що таке фольклористика, про внесок у дослідження та збирання народнопоетичної творчості українських учених та письменників;
розрізняти терміни фольклор і фольклористика;
називати головні видання зразків українського дитячого фольклору.
|
1
|
|
Жанри усної народної творчості
Класифікація фольклорних творів.
Загальна характеристика. Роди (епос, ліро-епос, лірика, драма), види, жанри уснопоетичної творчості
(обрядовий та не обрядовий фольклор).
|
Доводити на конкретних прикладах системний характер українського фольклору;
уміти поділяти фольклорні твори за родовою і жанровою класифікацією;
усвідомлюватижанрове багатство УНТ українців.
|
7
|
|
Фольклор раннього дитячого віку
Заклички, примовки, забавлянки, звуконаслідування, скоромовки, ігрові пісні, ігрові вірші, лічилки, дражнили, мирилки, пастуші ладканки.
Збирання, видання й вивчення дитячого фольклору.
Фольклор дорослих для дітей та фольклор самих дітей.
Фольклор ігровий та позаігровий.
|
Знати зміст поняття дитячий фольклор; відомості про його збирання й походження;
розрізняти фольклор дорослих для дітей та фольклор самих дітей; фольклор ігровий та позаігровий;
вирізняти художні особливості дитячого фольклору, ритмомелодику;
усвідомлювати життєвизначну роль родини для людини, виховувати серйозне ставлення до сім’ї.
|
4
|
|
Українські народні загадки, приказки, прислів’я
Загадки (2 год.)
Визначення жанру. Збірники загадок.
Тематичні групи загадок.
Структура загадки. Поетична мова загадок, образність, художні засоби.
Складання власних загадок.
|
Знати визначення терміна загадка; відомості про походження і розвиток загадок; різновиди загадок;
уміти характеризувати поетичну мову загадок; образність, художні засоби;
розуміти й аналізувати роль загадок у художній літературі;
формувати мислячу творчу особистість, розвивати інтелектуальні здібності учнів.
|
|
|
Приказки і прислів’я (2 год.)
Визначення жанрів. Специфіка прислів’їв і приказок як явищ мистецтва, мови, людського мислення.
Жанрові різновиди, їх особливості, спільне і відмінне.
Походження прислів’їв і приказок, тематика.
Структура прислів’їв і приказок. Композиція, ритмомелодика, стиль.
Афористичність. Лаконізм, образність прислів’їв і приказок. Зорові й слухові образи.
Збирання та вивчення прислів’їв і приказок.
|
Знати визначення термінів прислів’я, приказка; жанрові різновиди, принципи класифікації;
розрізняти спільне й відмінне між прислів’ями й приказками;
вирізняти й аналізувати засоби поетичного синтаксису в народних прислів’ях і приказках;
прищеплювати любов до крилатої народної мудрості.
|
3
|
|
Родинно-обрядовий фольклор. Колискові пісні
«Ой ходить сон коло вікон», «Колисочка хить – хить», «Баю – баю – баю», «Ой спи, дитя, колишу тя», «Люляй. Люляй, мій синочку».
Колискові пісні як частина народнопісенної спадщини, практичної народної педагогіки. Багатство репертуару, різноманітність тем, сюжетів, персонажів. Особливості побудови колискових.
Імпровізаційний характер колискових пісень.
Значення дитячого фольклору в етнопедагогіці, родинному вихованні.
|
Знати визначення терміну колискові пісні; тематику, сюжети, мотиви, персонажів колискових пісень;
уміти виконувати колискові пісні;
аналізувати й знати колискові пісні рідного краю;
формуватимайбутнього сім’янина на міцних народних традиціях, багатовікових засадах народної педагогіки.
|
4
|
|
Календарно-обрядовий фольклор.
Колядки і щедрівки.
Посівалки на Василія
«Щедрик, щедрик, щедрівочка», «сію, сію , посіваю», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Ой сивая тая зозуленька», «Ой там за горою».
Новорічний обрядовий цикл. Поетичне величання господарів, їхніх родин. Провідні мотиви колядок і щедрівок. Тематичні групи.
Своєрідність поетики колядок і щедрівок, художнє багатство.
Розучування та виконання колядок і щедрівок.
|
Знати загальну характеристику пісень зимового циклу; визначення термінів колядка і щедрівка; час виконання, провідні мотиви, тематичні групи, структура.
уміти характеризувати образи господині, господаря, парубка, дівчини;
виконувати колядки і щедрівки;
розрізняти колядки і щедрівки, пояснювати умови їх виникнення;
виховуватипатріотичні почуття школярів.
|
3
|
|
Народна драма.
Народні дитячі ігри та обряди
«А ми просо сіяли, сіяли», «Перепілка», «Кружок», «Зайчик», «Грушка», «Кіт і мишка», «Квочка», «Куці – баба», «Відьма» , «Маланка»
Драматичні дійства-ігри. Образна система, художні засоби. Форми драми, які зароджувалися в побуті.
Народні дійства в обряді «Маланка». Сюжетна основа, традиційні персонажі. Роль імпровізації під час виконання. Пісенний супровід.
|
Знати визначення терміна драма ; елементи драми в народних обрядах; імпровізаційні форми народної драми, її тематичні групи, цикли;
навчитись грати в народні дитячі ігри;
аналізувати традиційні персонажі народних ігор та народної драми «Маланка»;
характеризувати образну систему, художні засоби дитячих ігор;
спонукати учнів до збереження й відновлення традиційної народної драматургії.
|
7
|
|
Народна казкова проза.
Види, жанри казок (1 год.)
Визначення терміна «казка», взаємозв’язок казок з іншими фольклорними жанрами.
Походження казок. Поетика казкового сюжету. Казковий мотив. Вимисел і дійсність. Казковий час і простір.
Види, жанри казок : казки про тварин, чарівні, соціально-побутові.
|
Знати визначення терміна казка;
доводитивзаємозв’язок казок з іншими жанрами народної прози;
розрізняти види, жанри казок;
пояснювати роль вимислу й дійсності, казкового часу й простору;
формувати мудрого читача народної прози.
|
|
|
Казки про тварин (2 год.)
«Котик і Півник», «Лисичка-Сестричка і Вовк-Панібрат», «Цап та Баран», «Солом’яний бичок»
Казки про тварин – один із найдавніших видів казкового епосу. Алегорія у фольклорі. Тема, ідея, образи. Утвердження ідеї справедливості, взаємодопомоги; осуд жорстокості, скупості, лінощів тощо.
Характеристика персонажів.
Особливості композиції.
Виховна, пізнавальна, естетична функція казок.
|
Знати теми, ідеї, образи, сюжети, зміст казок про тварин;
вирізняти й розуміти алегорію в казках про тварин,
уміти характеризувати казкових персонажів;
пояснювати особливості композиції казок про тварин;
доводити виховне, пізнавальне, естетичне значення казок про тварин
|
|
|
Героїко-фантастичні
(чарівні) казки (2 год.)
«Яйце-райце», «Летючий корабель», «Котигорошко», «Івасик-Телесик», «Царівна- Жаба», «Ох!».
Героїко-фантастичні
(чарівні) казки як основний вид казок. Міфологія, віра в чудеса як їх головні ознаки. Сюжет і персонажі казок.
Ідейно-художня своєрідність, сюжетно-тематичний склад, традиційне та новаторське в чарівних казках. Функції дійових осіб: героя- добротворця, псевдогероя їх помічників.
|
Знати теми, ідеї, образи, сюжети, зміст героїко-фантастичних казок;
розуміти головні ознаки цих казок – міфологія, віра в чудеса;
пояснювати функції дійових осіб: добротворця, псевдогероя їх помічників.
|
|
|
Побутові казки (2 год.)
«Мудра дівчина», «Батько і син», «Піп і наймит», «Нещасний Данило», «Про бідного і багача», «Про Правду і Кривду».
Герой побутової казки – представник народу. Позитивний герой та його антипод. Персоніфіковані образи Правди, Кривди, Долі, Щастя, Злиднів. Тематичне багатство побутових казок.
Поетика соціально- побутових казок. Засоби гумору й сатири.
Художня деталь в казці.
|
Знати теми, ідеї, образи, сюжети, зміст побутових казок ;
розуміти характер конфлікту, відображення соціальних, морально- етичних проблем;
уміти характеризувати казкових персонажів - позитивного героя та його антипода;
розрізняти й розуміти персоніфіковані образи Правди, Кривди, Долі, Щастя, Злиднів;
виховувати позитивні якості людини.
|
3
|
|
Неказкова проза
Легенди
«Зозуля», «Кам’яна Багачка», «Кам’яна Жаба», «Про Кия, Щека, Хорива і сестру їхню Либідь», «Євшан-зілля», «Олекса Довбуш».
Походження легенд, спорідненість легенди з міфом і казкою.
Роль і місце фантастичних елементів у легенді.
Класифікація легенд: космогонічні, топонімічні, гідронімічні, міфологічні, історико-героїчні, побутові.
Художня специфіка легенд, співвідношення історичної правди та художнього вимислу. Роль імпровізації в побутових легендах.
Пізнавальна, етико-виховна, навчальна та естетична функції легенд.
|
Знати визначення терміна легенда, класифікація легенд, історія збирання та вивчення легенд;
аналізувати зміст, сюжет, композицію легенд;
розрізняти легенду і міф, показувати спорідненість легенди з казкою, переказом; виховувати патріотичні почуття, інтерес до славного минулого краю та народу.
|
1
|
|
Підсумкове заняття.
Презентація фольклорних творів , зібраних протягом навчального року.
|
Записати, паспортизувати й презентувати фольклорні твори різних жанрів.
|