Весела  перерва 7

Прочитайте вірш Анатолія Кичинського,  складений із фразеологізмів. Поділіться враженнями.

Пошитий у дурні,

стріляним горобцем,

до того ж білими нитками

аж пальці знати

курям на сміх,

пришиєш кобилі хвіст

і як дурень з балалайкою

не знаючи броду, полізеш у воду,

наче поперед батька в пекло

туди, де Макар телят не ганяв,

де Сидір козам роги править,

де смаленого вовка побачили

до нових віників його пам'ятатимеш.

Сядеш у калюжу,

сьорбнеш тієї солодкої водички,

накрутишся в ній, наче муха в окропі,

вхопишся за соломинку,

вискочиш на сухе,

наче Пилип з конопель

і мов горохом сипнеш,

намелеш сім мішків гречаної вовни,

на здогад буряків, щоб дали капусти,

почнеш притуляти мертвого до стіни,

і як по-писаному вилами по воді

сон рябої кобили розповідати

про чудеса в решеті,

про те, що на городі бузина,

а в Києві дядько.

                Анатолій Кичинський